<< Главная страница

ДОЧАСНА ДОЛЯ



Категории Василь Барка ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал I Враз веселка з усмiхiв бровою склала в тучi семицвiтник... Так: само кохання молодою вiрнiстю з недолi втiшить. В серцi гроз — веселка погасала, як з вiкна вино розлите. В серцi: осiнь згадка! хоч i красна, а безсмертником не сквiтне. Вслiд само кохання вiдголосить все крилатiстю з безумства. I довiку звiть, як свiдкiв — сосни, де труна його замкнулась. А любов родинна, лiтнiй медвик, званий з ниви, ждати буде. В шлюбi — криник мiж дими щоденнi сходить: на життя подружнє. Чара! нам одна дочасна, чиста, суджена при брамi в юнiсть... I до неï на незнаних стрiчах - в схiд живих очей звернутись. П З висоти даровано в прощення - хлiб, нескришений з громами. Жiнчина душа, з довiр'я щедра, вернеться: все примиряти. Примиряти в доброту бджолину; яблуневi днi для неï... в згодi — в бiлiй радостi, снiжiють з медом чистоти своєï. Виднота олтарна в лiлiй стала, вiд грудей розп'яття лившись: прирiднити кров'ю! враз — до щастя в зiрку викупля незлiсних. Люди, братнi, нам обмиє очi при дорозi снiжна хустка - бачити! крiзь смерть: свiтила Отчi, в церквi небесами звуться.
ДОЧАСНА ДОЛЯ


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация